Сновидіння та внутрішньоособистісний конфлікт

Статтю присвячено розгляду  випадку  терапевтичної роботи зі сновидінням  у форматі онлайн. Висвітлено особливості роботи гештальт-терапевта з полярностями, які проявлені у сновидінні клієнта. Підкреслено можливість  отримання нового досвіду в експерименті під час  дослідження та «завершення» сновидіння іншим чином.

Почнемо з невеликого вступного слова. З огляду на  певну нестачу опублікованих  вітчизняних  досліджень (наразі існує багато російськомовних перекладів та оригінальних видань з цієї проблеми – як-от наведені нами в переліку літературних джерел), ми вважаємо актуальним  представлення роботи гештальт-терапевта зі сном. Цікавим є те, що  ця робота  відбувалася у онлайн-форматі.

Робота  зі сновидіннями онлайн, звичайно ж, відрізняється від тієї, яку багато хто міг спостерігати у групі, яка працює очно. В офісі більше можливостей для створення сновидного простору та розгортання сновидіння наяву, тут-і-зараз, з усім спектром переживань, новими усвідомленнями та подальшою асиміляцією незвичного досвіду.

Але розгортати сновидіння у форматі онлайн теж цікаво та продуктивно. Нижче  ми наведемо фрагмент однієї з терапевтичних сесій, що відбувалася у форматі онлайн. І я, і клієнтка перебували під час  роботи зі сновидінням перед екранами своїх моніторів.

Отже, перед вами текст, написаний двома людьми: терапевтом (мною) та клієнткою (вона дозволила називати її Ганною). Текст Ганни я виділила курсивом, щоб він відрізнявся від мого тексту.

Ганна проходила в мене терапію кілька років, потім пішла в освітню программу першого ступеня  навчання гештальт-терапії. Її інтерес до програми навчання гештальт-терапії був пов`язаний із пред'явленням себе у групі, оскільки жінка мала складнощі у спілкуванні з іншими людьми та хотіла навчитися вибудовувати кордони у стосунках  з урахуванням своїх потреб.

Ганна: Сновидіння було таке: я чи біжу, чи вже перебуваю у будинку зі світлою дерев'яно юпідлогою та кам'яними стінами. І люто починаю зачиняти двері та вікна, щоб через них не пробрався до будинку рудоволосий хлопчик із ластовинням на ім'я Сашко. Я згадую, що є ще якісь двері або вікно, які я не зачинила, і мене вкриває жах. У мене все холодіє всередині. Я боюся, що Сашко зможе проскочити через цю щілину.

У будинку є і мій батько,  моя мати та чи то моїбрати/сестри, чи то кузини, але всі зайняті своїми повсякденними справами та не розуміють мого жаху. Допомоги просити не в кого. Кінець сну.

Після того, як Ганна розповіла сновидіння, я поставила кілька питань, що розкривають ситуацію, яка спровокувала сновидіння.

Ось що пояснила клієнтка:

Ганна:  Сашко насправді – мій колишній однокласник, з яким ми ходили до 5-го та 6-го класів у гімназію номер 2. Він забирав у мене пляшку з чаєм або водою та не віддавав мені її, пхав її підлогою ногами. Я не могла його наздогнати та побити. Я скаржилася вчительці математики. Вона лаяла Сашка, але з нього –як з гуски вода. Я відчувала багато  безсилля. Я ніяк не могла впоратися із цим Сашком.

Я уточнила: «Ганно, ти ще казала, що перед сновидінням ти   думала  про твої психологічні межі та що на тебе сильнее враження справила якась подія у групі першого ступеня навчання гештальт-терапії».

Ганна: За кілька тижнів до того, як мені наснився цей сон, ми працювали у групі з життєвим випадком однієї з учасниць. Ця учасниця, так само, як і я, свого часу пережила цькування. Коли ми як група давали зворотний емоційний зв'язок, усі відчували злість та гнів. Я ж розплакалася. Мені було гірко, я відчувала безпорадність та вразливість. Кордони цієї  учасниці  групи були порушені –так само, як і мої кордони уві сні. Під час групової триденки я почала кашляти, ще у мене зник голос. З цього я зрозуміла, що коли мої кордони  порушують, а я не можу адекватно відповісти, моє тіло реагує на порушення кордонів кашлем.

Що ми, практичні психологи, робимо, коли зустрічаємося  з ситуацією булінгу (слід сказати, що у нашому випадку булінг – це постійні навмисні негативні дії, спрямовані на одну й ту саму дитину з боку іншої дитини)?

 Ми запитуємо у людини, що вона хотіла б зробити, щоб ситуація завершилася. І можемо запропонувати експеримент, у якому клієнт зможе розмістити свої переживання, і таким чином завершити ситуацію.

Отже, я запропонувала Ганні зануритися у сновидіння, розповівши його ще раз, використовуючи всі дієслова у теперішньому часі, щоб знову потрапити у цей самий сон, але вже  в моїй присутності. Затим  слід було продовжити це сновидіння з метою його  завершення у інший спосіб – зі сприятливим для неї результатом. Ганна погодилася працювати зі сновидінням.

«Твоїм завданням буде проявити свою агресивну частину з опорою на злість, яку ти відчуваєш», сказала я, і ми продовжили роботу зі сновидінням.

Ганна: Ми продовжили сон, і я уявила, що Сашко стрибає через вікно,  та ось він у хаті. Він на якусь мить стає вразливим– коли  коли він приземляється на підлогу на підлогу. Його можна атакувати, але мені страшно, і хочеться втекти. Але я підбігаю до нього і вдаряю його кулаком у вилицю. Він тримається за вилицю від болю, і я ударяю його у бік ногою. Він лягає на підлогу та корчиться від болю. Він каже, що розуміє те, що він знаходиться в чужій хаті, встає та йде. У мене почуття полегшення… Я одна у хаті… Мені не страшно.

Ситуація булінгу або цькування передбачає двох учасників: ґвалтівника та жертву. Звернення до третьої особи (у нашому випадку – до вчительки) за допомогою означає слабкість жертви, її нездатність відстояти свої кордони  та дати гідну відсіч кривднику. Тобто жертві не вистачає агресії, щоб відчути злість, просунутися вперед, напасти та спробувати самій захистити себе.

У групі першого ступеня ніхто явно на Ганну не нападав, її не цькували, але ситуації, які травмували її у давньому  досвіді, провокували неусвідомлений страх нападу, який у Ганни проявлявся у психосоматичних  симптомах: кашлі та зникненні голосу.

Внутрішній конфлікт

Для мене є цікавим той факт, що ми працювали з ідентифікацією у конфліктній ситуації в зоні внутрішньої феноменології.

Сашка не було з нами під час роботи зі сновидінням, проте його асимільований образ міцно  ужився  як внутрішній феномен Ганни.  Вочевидь,  у цьому випадку йдеться не про міжособистісний, а  про внутрішній конфлікт. Щоправда, сторони цього конфлікту мають різні можливості. Одна з них Ганні  добре  знайома,  вона безпечна, у нєї  є ресурс звернутися до когось по допомогу. В ній містяться звичні  переживання страху,  ворожості, беззахисності. Цей досвід багаторазово  відтворювався  та  є добре асимільованим. За умов неврозу ця сторона конфлікту перемагає. Відповідно, У Ганни є закріплений патерн поведінки, і  простої  сторонньої участі зі словами на кшталт «Дай кривднику здачі» справляють дуже несуттєвий  вплив, а частіше взагалі не працюють.

Іншими словами, клієнтка легко ідентифікує себе з жертвою та уникає ролі агресора. Полюс ідентифікації сприймається: я жертва – і на цьому все.

Але є й інший бік внутрішнього конфлікту за умов неврозу (багато теоретиків гештальт-підходу на це вказують). Він пов'язаний зі страхом, соромом, ризиком та (найчастіше) болем. Ця сторона людиною не приймається, це – полюс відкидання. У наведеному нами прикладі агресор нібито «спить» десь у глибинах особистості, клієнтка неспроможна цю ідентичність самостійно у собі виявити, «розбудити» її. Збудження як емоційну реакцію у відповідь на нападки однокласника, пригнічено. Нова фігура не виникає. У наведенному прикладі полюсом ідентифікації для Ганни є дотримання шкільних правил, а полюсом, що відкидається, є пригнічена агресія.

Ось ми й підійшли до розуміння полярності у сновидіннях.

Д. Новіков пише про це так: «Коли розуміння фігуро/фонового процесу, описаного гештальт-психологами, було застосовано до снів, сни почали розцінюватися, як перестановки в організації частин, які дозволяють матеріалу заднього плану переходити на передній план» [2].

Що Ганна зробила у роботі зі сновидінням? Клієнтка нібито написала   сценарій та продовжила своє сновидіння, використовуючи агресію, яка раніше пригнічувалася, для виявлення себе нової – тієї, що  вміє дати відсіч нападнику. У сновидінні Ганни полюс ідентифікації представлений нею самою, а полюс, що відкидається – її однокласником. Задній план сновидіння Ганни виявився сильно зарядженим енергією, що й дозволило «побити» однокласника у той час, коли вона програвала продовження сновидіння наяву.

Гештальт-терапевт, працюючи з клієнтом, не прагне результату, не змінює поведінку, установки чи філософію клієнта. Психолог не може розв`язувати проблеми людини замість  неї самої, але він може надати клієнту умови, створити особливі міжособистісні стосунки, якими клієнт скористається сам для свого особистісного розвитку. Клієнт після терапевтичної сесії сам здійснює ті зміни, на які він цього часу здатний.

Догравання сновидіння «тут-і-зараз»  – це отримання нового досвіду у безпечних умовах, це виявлення важливих ресурсів для більш усвідомленого життя. Це також і переведення тривоги, що сковує, в активні дії з виплеском анігіляційної агресії.

          Таким чином, ця коротка робота зі сновидінням допомогла розв`язати клієнтці її  внутрішній конфлікт. Куди поділися її безпорадність та вразливість? Вона завершила процес, який запустився у сновидінні, а це є фундаментом для усвідомлення з наступними змінами у повсякденному житті.

І, насамкінець:щоб не перевантажити читача я не стала розгортати в цій статті питання про втрату Ганною голосу та кашлю. Відсилаю вас, шановні читачі, до роботи А. Мінделла «Робота з тілом, що сновидить». Він чудово пише про взаємозв'язок між сновидіннями та життям тіла та наводить багато прикладів зі своєї практики.

Бажаю вам різноманітних сновидінь!

 Література

1. Минделл А. Работа со сновидящим телом.  // Московский психотерапевтический журнал, М., 1993, № 1, 2.
2. Новиков Д. Помогите мне понять мой сон. Заметки специалиста, работающего со сновидениями. –  Ридеро. – 143 с.

Переклад з російської мови – Ольга Мала.

Автор: 

Лидия Рублёва – практикующий психолог, гештальт-терапевт, супервизор, ассоциированный тренер НАГТУ (Национальная Ассоциация Гештальт-Терапевтов Украины). Индивидуальные консультации – с 1998 г. Ведение групп - с 1999 г. Психотерапевтическая практика с 2000 г. Работает индивидуально, с группами и семьями. Специализируется на работе со сновидениями, психосоматическими заболеваниями и в области отношений. Руководитель психологического центра "Контакт"